Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/14475/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року

у справі № 804/12933/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Демос»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ТОВ «ТД Демос» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області, в якому просило:

- визнати протиправним рішення щодо невизнання податкової декларації ТОВ «ТД ДЕМОС» з податку на додану вартість за березень 2014 року податковою звітністю;

- скасувати рішення від 22 квітня 2014 року № 10805/10/04-62-03-024, яким декларація ТОВ «ТД Демос» з ПДВ за березень 2014 року не визнана податковою звітністю;

- зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «ТД Демос» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 18 квітня 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача з проведення заходів зустрічної звірки ТОВ «ТД Демос» та складання за їх результатами Акту № 621/04-62-22-3/38905352 від 10 червня 2014 року;

- зобов'язати відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «ТД Демос» з ПДВ за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картах ТОВ «ТД Демос» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, в тому числі в інтегрованих картах ТОВ «ТД Демос» та інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок»;

- визнати протиправними дії щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «ТД Демос» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі Акту № 621/04-62-22-3/38905352 від 10 червня 2014 року;

- зобов'язати вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акту № 621/04-62-22-3/38905352 від 10 червня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію ТОВ «ТД Демос» з податку на додану вартість за березень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 18 квітня 2014 року. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року залишено без змін.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 квітня 2014 року ТОВ «ТД Демос» було подано до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Листом від 22 квітня 2014 року №10805/10/04-62-03-024 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомила позивача про те, що декларація ТОВ «ТД Демос» по ПДВ за березень 2014 року була пошкоджена з непередбачених причин, а саме: поломки офісної техніки у приміщенні ДПІ. Наведене не дає можливості прочитати основні реквізити підприємства та цифрові дані податкової декларації ПДВ за березень 2014 року, у зв'язку з чим, декларація не прийнята як податкова звітність.

При цьому, відомостей про конкретні недоліки податкової декларації вказаний лист не містить.

Згідно пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8. статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками.

При цьому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Враховуючи, що в наведеному листі податкового органу не міститься інформація стосовно підстав відмови у реєстрації податкової декларації, порушень її заповнення, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, оформлених листом від 22 квітня 2014 року № 10805/10/04-62-03-024, щодо невизнання податкової декларації ТОВ «ТД Демос» з податку на додану вартість за березень 2014 року податковою звітністю.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача та внесення коригувань податкової звітності позивача в електронних системах на рівні ДПА, з огляду на наступне.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Демос» з питань реальності здійснення господарських відносин та повноти їх відображення у податковому обліку за березень 2014 року, за результатами яких складено акт від 10 червня 2014 року № 621/04-62-22-3/38905352.

На підставі вказаного акту відповідачем до АІС «Податковий блок», «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесені коригування показників податкової звітності ТОВ «ТД Демос».

Податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної звірки відповідачем не приймались.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З огляду на приписи статті 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року справа № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року справа № 21-1293а15 та від 17 листопада 2015 року справа № 821/3985/14.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Демос» в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оформлених листом від 22 квітня 2014 року № 10805/10/04-62-03-024, щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Демос» з податку на додану вартість за березень 2014 року податковою звітністю.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Демос» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев